Залізорудна сировина в Китаї помітно подешевшала на тлі млявого попиту на готову сталеву продукцію. Крім того, запаси ЗРС у портах країни зросли на 1,2 млн тонн до 150,2 млн тонн, цей показник є найвищим за останні два роки.
Турецькі імпортери поповнювали запаси великотоннажними партіями сталевого брухту, незважаючи на труднощі з реалізацією сталевого прокату на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Торговельна активність на світовому ринку фосфатних добрив знизилася через значну різницю між цінами від імпортерів та пропозиціями постачальників. Попит на MAФ у Бразилії значно впав, хоча прайси продовжують зростати через побоювання можливого дефіциту постачань.
Очікування результатів індійського тендера (що мав закритися 8 липня) та зменшення обсягів пропозиції сечовини від ключових постачальників спровокували зниження торговельної активності на світовому ринку.
У Західній Європі ціни на імпортне енергетичне вугілля падають, що є притаманним цьому періоду сезону. Учасники ринку вважають, що підвищення котирувань поки що малоймовірне. Про угоди не повідомлялося.
ЗРС подорожчала в Китаї з огляду на підвищувальний тренд на світових ринках металургійної сировини, який сформувався наприкінці минулого тижня. Однак кон’юнктура ринку ЗРС була несприятливою, попит у портах є стабільно низьким, а кількість пропозицій значно зросла.
На ринку імпортного сталевого брухту в Туреччині проводили переговори, але угоди укладали нечасто. Проте деякі місцеві металургійні заводи вже почали бронювати партії з відвантаженням у серпні.
Соєві боби подорожчали у США на тлі очікуваного збільшення попиту. На думку ринкових гравців, Китай найближчим часом може імпортувати великі обсяги американської сої з огляду на перспективи повернення Дональда Трампа на пост президента і, як наслідок, відновлення торгової напруженості між країнами.
Ринок соняшникової олії в чорноморському регіоні є нестійким, хоча продавці намагаються втримати ціни на липневі обсяги постачання стабільними та навіть дещо підняти нижній рівень котирувань.
Ціни на пшеницю та ячмінь з Австралії здебільшого залишалися стабільними. Незважаючи на низьку конкурентоспроможність австралійської пшениці порівняно з причорноморською, деякий інтерес до закупівель все ще спостерігається.