Ринок соєвих бобів у США був волатильним через невизначеність щодо можливого введення нових мит. Однак після публікації звіту USDA, у якому не було істотних змін, котирування знизилися. Соя подешевшала і через слабку купівельну активність китайських імпортерів.
В Австралії зернові котирування зростають при високому попиті імпортерів. Зокрема спостерігається стійкий інтерес до ячменю в Китаї та Саудівській Аравії. Нижчі сорти пшениці затребувані як на зовнішніх, так і на внутрішньому ринках.
Ринок зернових з Казахстану стабілізувався на тлі помірного попиту покупців як на зовнішніх, так і на внутрішніх напрямках.
Ціни на пшеницю з білком 12,5% і ячмінь помітно зросли в чорноморських портах.
Експерти Conab підвищили оцінку загальних обсягів збору кукурудзи в Бразилії на 2,5 млн тонн до 122,01 млн тонн, що чинило тиск на котирування. Водночас USDA відкоригував прогнози виробництва та експорту кукурудзи до 126 млн тонн і 43 млн тонн відповідно (по -1 млн тонн).
Ринок зернових у США залишається волатильним переважно через невизначеність щодо можливого введення нових мит. У першу половину тижня корекція цін також була пов’язана з майбутнім виходом звіту USDA, але після публікації відсутність у ньому істотних змін чинила тиск на котирування.
Динаміка котирувань на зернові з країн Євросоюзу була різноспрямованою. Погіршення погодних умов в США і причорноморському регіоні надавали підтримку цінам. Водночас тиск чинить висока конкуренція з боку українських і російських постачальників.
На зерновому ринку України ціни у сегментах продовольчої пшениці та ячменю поступово зростають. Підтримку котируванням надав стійкий попит імпортерів на тлі обмеженої кількості пропозицій цих культур.
11 лютого ПрАТ «Оріль Лідер», що входить до агроіндустріального холдингу МХП та має біометановий завод, спрямувало на зовнішній ринок 27,4 тис. куб. м біометану. Отже, підрозділ МХП став другою українською компанією, що здійснила експорт даної продукції.
Торговельна активність на ринку імпортного сталевого брухту в Туреччині залишається обмеженою, оскільки контрагенти, як і раніше, наполягають на своїх цінових ідеях. Покупці намагаються досягти кращих для себе умов з огляду на недостатній продаж кінцевої продукції, а постачальники сировини налаштовані оптимістично і не поспішають йти на поступки.