Ціни на соняшникову олію знижуються через недостатній попит імпортерів. Українські компанії пропонували партії з постачанням у червні або липні по $1172-1180/тонна CIF Мерсін та $1205-1210/тонна CIF Індія, тоді як покупці озвучили зустрічні пропозиції на рівні $1150-1155/тонна та $1185/тонна CIF відповідно.
Котирування сої підвищились на тлі торгових переговорів між США і Китаєм, проте зростання було обмежене поліпшенням стану посівів.
Після опадів, що випали в Австралії, ціни на пшеницю і ячмінь знизилися. Втім, цього було недостатньо, щоб австралійське зерно стало конкурентоспроможним на світовому ринку в порівнянні з новим урожаєм в регіоні Причорномор’я.
Жнива кукурудзи в Бразилії тривають, проте темпи кампанії найнижчі з 2021 року через пізній посів. Імпортери в очікуванні зниження цін все ще не поспішають закуповувати кукурудзу.
Пшениця в США подешевшала через сезонний тиск збору врожаю в Північній півкулі з огляду на гарні перспективи виробництва в США, країнах Європи та в Росії. Сприятлива погода і підвищення рейтингів посівів кукурудзи призвели до її здешевлення.
Експортні ціни на пшеницю з Казахстану є стабільними, водночас котирування ячменю були дещо знижені (верхня межа діапазону). Торговельну активність на зовнішніх напрямках можна назвати слабкою.
На ринку зернових з цієї країни зберігається тенденція до зниження цін на пшеницю. Згідно з очікуваннями уряду країни, урожай зерна в цьому році досягне позначки 135 млн тонн (проти 126 млн тонн у 2024 році). Водночас аналітики СовЕкону підвищили прогноз виробництва пшениці на 1,8 млн тонн до 82,8 млн тонн.
Ціни на зернові з країн ЄС здебільшого знижуються, що є звичайним для кінця сезону трендом. Попит імпортерів нині є слабким, а ключові імпортери – з Китаю та Алжиру – взагалі призупинили закупівлі.
Динаміка цін на зернові з України була різноспрямованою, хоча загальна тенденція на ринку – від’ємна. На котирування впливають низька ліквідність зерна старого врожаю та наближення збиральної кампанії.
На ринку імпортного сталевого брухту в Туреччині торговельна активність після закінчення святкового тижня була млявою. Турецькі заводи мали труднощі зі збутом арматури, а постачальники сировини підвищували цільові рівні.