Динаміка цін на соняшникову олію залищається від’ємною. У портах Чорного моря таку продукцію пропонували по $995/тонна CIF Мерсін (з постачанням у вересні). На тижні надходила інформація про угоду на рівні $980/тонна CIF Мерсін для партії з доставкою у серпні (без уточнення країни продавця).
В Австралії сприятливі опади покращили перспективи виробництва зернових у сезоні 2024-25. Щоправда, на думку аналітиків та трейдерів, попит у Китаї може бути слабким. Проте ціни на пшеницю та ячмінь дещо підвищились. Форвардні продажі фермерами поки що залишаються малоактивними.
У Бразилії жнива кукурудзи просуваються активно, що на тлі великої світової пропозиції чинить тиск на котирування. Однак падіння цін знижує інтерес виробників до торгівлі.
З огляду на позитивні перспективи врожаю в США зернові подешевшали. Трейдери продовжують оцінювати вплив на світовий ринок несприятливих для погодних умов в Україні, Франції, Росії та Аргентині. Американські фермери активізували продаж запасів кукурудзи через меншу ймовірність зростання котирувань, а також для звільнення місця під майбутній урожай.
Ринок зернових із Казахстану можна назвати стабільним. Гравці в очікуванні нового сезону (починається 1 вересня) і поки оцінюють перспективи виробництва та експорту та не поспішають із угодами.
Динаміка цін на російську пшеницю була різноспрямованою; у сегменті ячменю котирування підвищились. Торговельна активність зростає, імпортери виявляли більше інтересу до придбання пшениці.
Котирування основних зернових із ЄС помітно знизилися для зовнішніх покупців. Незважаючи на невтішні оцінки виробництва у Франції, ціни впали на тлі новин про високий потенціал виробництва пшениці у США та Росії. Крім того, низький попит імпортерів і широка пропозиція зернових на ринку регіону природно позначаються на ціноутворенні.
Ціни на фуражні ячмінь, пшеницю та кукурудзу в Україні поступово зростають, водночас продовольча пшениця подешевшала слідом за загальною тенденцією на світовому ринку. На котирування тиснуть добрі перспективи врожаю у США і РФ.
Ціни на імпортний сталевий брухт у Туреччині знизились, оскільки місцеві металургійні заводи, як і раніше, стикаються з невисоким попитом на арматуру. Підприємства вирішили зайняти вичікувальну позицію і поки що не закуповувати додаткові обсяги сировини. Позиція торговців брухтом також не змінилася, вони не поспішають йти на значні поступки через обмежене збирання.
Ціни на залізорудну сировину в Китаї помітно впали, оскільки ринкові настрої різко погіршилися на тлі слабкого попиту на готовий прокат і напівфабрикати. Виплавка сталевого прокату інтенсивно скорочується, а запаси сировини у портах – зростають.